Кременчуцьке міське управління юстиції > Строки здійснення виконавчого провадження

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон).


Статтею 30 Закону встановлено, що державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах – протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.


Разом з тим, слід розмежовувати строки в органах державної виконавчої служби та строки проведення виконавчих дій.


Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому Законом порядку, а саме:


- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 Закону;


- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 Закону;


- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу , який його видав, згідно із статтею 48 Закону.


Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії та інших доходів боржника.


Строк перебування виконавчого документа може бути продовжено до 10 днів за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм Законом права, шляхом винесення державним виконавцем за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи відповідної постанови, що визначено ст. 35 Закону.


Крім того, наявні і інші визначені Законом обставини, які передбачають особливе обчислення строку здійснення виконавчого провадження, а саме: по зведеному виконавчому провадженні строк перебування виконавчого документа на виконанні обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.


Крім того, Закон містить таке поняття, як негайне виконання та визначає, що негайному виконанню підлягають рішення про стягнення аліментів; про стягнення заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу по цих виплатах, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення; про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника; в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.


Разом з цим, Законом, яким в своїй роботі керується державний виконавець при виконанні рішень, встановлено, що негайне виконання полягає в тому, щоб державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження до нього виконавчого документа виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а подальші виконавчі дії будуть проводитись у порядку, встановленому Законом.


Слід зазначити, що виконавчі дії по стягненню періодичних платежів, регресних сум, аліментів перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом часу, визначеного виконавчим документом. Тобто, такі виконавчі документи можуть перебувати на виконанні понад рік і більше і це не буде порушенням строків здійснення виконавчого провадження.


Наприклад, у виконавчому документі вказано стягувати аліменти до досягнення дитиною повноліття, а рішення пред’явлено до примусового виконання, коли дитині виповнився рік, то такий виконавчий документ буде перебувати на виконанні в органі державної виконавчої служби сімнадцять років тощо.


З огляду на викладене, виконавчі документи, видані на підставі рішень судів та інших органів (посадових осіб), можуть перебувати на виконанні в органах державної виконавчої служби по рішеннях немайнового характеру два місяці, а по інших рішеннях – шість місяців, та до цього терміну додається час, на який виконавче провадження було зупинено, час, на який виконавчі дії відкладалися, та час, протягом якого проводилась реалізація арештованого майна боржника.


В загальній сукупності виконавчий документ може перебувати в органах державної виконавчої служби рік і більше, але виконавчі дії повинні бути проведені протягом двох або шести місяців, як встановлено Законом, а виключенням є строки вчинення виконавчих дій по виконанню рішень про стягнення аліментів і періодичних платежів.



Вернуться назад